мовчати

烏克蘭語

詞源

來自原始斯拉夫語 *mьlčati。

發音

• 國際音標^(幫助)：[mɔu̯ˈt͡ʃate]

• 音頻：

  (檔案)

動詞

мовча́ти (movčáty) 非完

1. 緘默，沉默

變位

мовча́ти, мовча́ть的變位（5b類，非完整體，不及物）

有關分詞的變格，請參閱各自的詞條。副動詞是不變格的。

非完整體
不定式	мовча́ти, мовча́ть movčáty, movčátʹ
分詞	現在時	過去時
主動	—	—
被動	—	—
副詞	мовчачи́ movčačý	мовча́вши movčávšy
	現在時	過去時
第一人稱單數 я	мовчу́ movčú	бу́ду мовча́ти, бу́ду мовча́ть, мовча́тиму búdu movčáty, búdu movčátʹ, movčátymu
第二人稱單數 ти	мовчи́ш movčýš	бу́деш мовча́ти, бу́деш мовча́ть, мовча́тимеш búdeš movčáty, búdeš movčátʹ, movčátymeš
第三人稱單數 він / вона / воно	мовчи́ть movčýtʹ	бу́де мовча́ти, бу́де мовча́ть, мовча́тиме búde movčáty, búde movčátʹ, movčátyme
第一人稱複數 ми	мовчи́м, мовчимо́ movčým, movčymó	бу́демо мовча́ти, бу́демо мовча́ть, мовча́тимемо, мовча́тимем búdemo movčáty, búdemo movčátʹ, movčátymemo, movčátymem
第二人稱複數 ви	мовчите́ movčyté	бу́дете мовча́ти, бу́дете мовча́ть, мовча́тимете búdete movčáty, búdete movčátʹ, movčátymete
第三人稱複數 вони	мовча́ть movčátʹ	бу́дуть мовча́ти, бу́дуть мовча́ть, мовча́тимуть búdutʹ movčáty, búdutʹ movčátʹ, movčátymutʹ
命令式	單數	複數
第一人稱	—	мовчі́м, мовчі́мо movčím, movčímo
第二人稱	мовчи́ movčý	мовчі́ть movčítʹ
過去時	單數	複數 ми / ви / вони
陽性 я / ти / він	мовча́в movčáv	мовча́ли movčály
陰性 я / ти / вона	мовча́ла movčála
中性 воно	мовча́ло movčálo

派生詞

• мовча́ння (movčánnja)