мати

马其顿语

词源

源自原始斯拉夫语 *mǫtiti。

发音

• 国际音标^(帮助)：[ˈmati]

动词

мати • (mati) 非完 (完整体 измати)

1. (及物) 搅动
2. (不及物) 密谋
3. (及物) 骗取
4. (及物) 使模糊

变位

мати的变位（非完整体，现在时以-и结尾）

л-分词	未完成式	不定过去时	非限定形式
阳性	мател	—	动词性形容词〈阳／单〉	матен
阴性	матела	—	动词性副词	матејќи
中性	матело	—	动词性名词	матење
复数	мателе	—
	现在时	未完成式	不定过去时	祈使语气
第一人称单数	матам	матев	—	—
第二人称单数	матиш	матеше	—	мати
第三人称单数	мати	матеше	—	—
第一人称复数	матиме	матевме	—	—
第二人称复数	матите	матевте	—	матете
第三人称复数	матат	матеа	—	—
复合时态
完成式	сум мател		сум（第三人称除外）的现在时 + 未完成式л-分词
има-完成式	имам матено		има的现在时 + 中性单数动词性形容词
过去完成式	бев мател		сум的未完成式 + 未完成式л-分词
има-过去完成式	имав матено		има的未完成式 + 中性单数动词性形容词
има-间接引语完成式	сум имал матено		има的完成式 + 中性单数动词性形容词
将来式	ќе матам		ќе + 现在时
има-将来式	ќе имам матено		има的将来式 + 中性单数动词性形容词
过去将来式	ќе матев		ќе + 未完成式
има-过去将来式	ќе имав матено		ќе + има-过去将来式
间接引语将来式	ќе сум мател		ќе + 未完成式л-分词
има-间接引语将来式	ќе сум имал матено		ќе + има-间接引语完成式
条件式	би мател		би + 未完成式л-分词
има-条件式	би имал матено		би + има的л-分词 + 中性单数动词性形容词

教会斯拉夫语

其他形式

• ⰿⰰⱅⰹ (mati) — 格拉哥里字母

词源

源自原始斯拉夫语 *mati。

名词

мати (mati) f

1. 母亲

变格

мати 的变格（r-词干）

	单数	双数	复数
主格	мати mati	матери materi	матери materi
宾格	матерь materĭ	матери materi	матери materi
属格	матере matere	матероу materu	матеръ materŭ
方位格	матере matere	матероу materu	матерьхъ materĭxŭ
与格	матери materi	матерьма materĭma	матерьмъ materĭmŭ
工具格	матерьѭ materĭjǫ	матерьма materĭma	матерьми materĭmi
呼格	мати mati	матери materi	матери materi

古东斯拉夫语

词源

源自原始斯拉夫语 *mati。

发音

• 国际音标^(帮助)：/ˈmɑtʲi/
• 断字：ма‧ти

名词

мати (mati) f

1. 母亲
2. 基础

变格

мати的变格（r-词干）

	单数	双数	复数
主格	мати mati	матери materi	матере matere
属格	матере matere	матеру materu	матеръ materŭ
与格	матери materi	матерьма materĭma	матерьмъ materĭmŭ
宾格	матерь materĭ	матери materi	матери materi
工具格	матерьѭ materĭjǫ	матерьма materĭma	матерьми materĭmi
方位格	матере matere	матеру materu	матерьхъ materĭxŭ
呼格	мати mati	матери materi	матере matere

同类词汇

• отьць (otĭcĭ, “父亲”)

派生语汇

• 白俄罗斯语: ма́ці (máci)
• 俄语: мать (matʹ), ма́ти (máti) (古旧)
• 卢森尼亚语: ма́ти (máty)
• 乌克兰语: ма́ти (máty)

参考资料

• Sreznevsky, Izmail (1902), “мати”, Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language According to Written Monuments] (俄语), 卷2: Л – П, Saint Petersburg: Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences, 页118

俄语

发音

• 国际音标^(帮助)：[ˈmatʲɪ]

名词

ма́ти (máti) f 有生 (属格 ма́тери，主格复数 ма́тери，属格复数 матере́й)

1. мать (matʹ)的弃用形式。

变格

ма́ти^△的变格形式 (anim 阴性-form 第三格 accent-e irreg) 

	单数	复数
主格	ма́ти△ máti△	ма́тери máteri
属格	ма́тери máteri	матере́й materéj
与格	ма́тери máteri	матеря́м materjám
宾格	ма́ти△ máti△	матере́й materéj
工具格	ма́терью máterʹju	матеря́ми, матерьми́△ materjámi, materʹmí△
前置格	ма́тери máteri	матеря́х materjáx

^△ 不规则。

卢森尼亚语

词源

源自古东斯拉夫语 мати (mati)，源自原始斯拉夫语 *mati。

名词

мати (maty)

1. 母亲

   Няньо і мати Енді Варгола ― Njanʹo i maty Endi Varhola ― 安迪·沃荷的父母

塞尔维亚-克罗地亚语

词源

源自原始斯拉夫语 *mati。

发音

• 国际音标^(帮助)：/mâti/

• mȁti：

  (档案)

• 断字：ма‧ти

名词

ма̏ти f (拉丁字母拼写 mȁti)

1. 母亲

   近义词： ма̑јка

变格

    мати

	单数	复数
主格	ма̏ти/ма̏те̄р	матере
属格	ма̏тере̄	матера
与格	ма̏тери	матерама
宾格	ма̏те̄р	матере
呼格	мати	матере
位格	ма̏тери	матерама
工具格	матером	матерама

衍生词汇

• ма̀те̄рњӣ
• ма̏терин
• ма̏терињӣ
• ма̏терице
• ма̏теричнӣ
• ма̏терница
• ма̏терӣнскӣ
• ма̏терӣнство
• матерѐтина
• матерѐшина
• матеру̀сина

 

乌克兰语

发音

• 国际音标^(帮助)：[ˈmate]

• 音频：

  (档案)

词源1

源自古东斯拉夫语 мати (mati)，源自原始斯拉夫语 *mati，源自原始印欧语 *méh₂tēr。

名词

ма́ти (máty) f 个人 (属格 ма́тері，主格复数 матері́，属格复数 матері́в)

1. 母亲

   近义词： ма́ма (máma)、(不太常用) не́ня (nénja)

变格

ма́ти 的变格（个人，第三类变格阴性，重音模式-c，і-е）

	单数	复数
主格	ма́ти máty	матері́ materí
属格	ма́тері máteri	матері́в materív
与格	ма́тері máteri	матеря́м materjám
宾格	ма́тір mátir	матері́в materív
工具格	ма́тір'ю mátirʺju	матеря́ми materjámy
方位格	ма́тері máteri	матеря́х materjáx
呼格	ма́ти máty	матері́ materí

词源2

源自原始斯拉夫语 *jьmati。

动词

ма́ти (máty) 非完

1. 拥有

   Якщо́ роботода́вець відправля́є у відря́дження жі́нку, яка́ ма́є дити́ну ві́ком до трьох ро́ків, це вважа́тиметься пору́шенням законода́вства.

   Jakščó robotodávecʹ vidpravljáje u vidrjádžennja žínku, jaká máje dytýnu víkom do trʹox rókiv, ce vvažátymetʹsja porúšennjam zakonodávstva.

   如果雇主要求有三岁以下小孩的女员工出差，将会被视作违法。

变位

ма́ти, мать的变位（1a类，非完整体，及物）

有关分词的变格，请参阅各自的词条。副动词是不变格的。

非完整体
不定式	ма́ти, мать máty, matʹ
分词	现在时	过去时
主动	—	—
被动	—	—
副词	ма́ючи májučy	ма́вши mávšy
	现在时	过去时
第一人称单数 я	ма́ю máju	бу́ду ма́ти, бу́ду ма́ть, ма́тиму búdu máty, búdu mátʹ, mátymu
第二人称单数 ти	ма́єш máješ	бу́деш ма́ти, бу́деш ма́ть, ма́тимеш búdeš máty, búdeš mátʹ, mátymeš
第三人称单数 він / вона / воно	ма́є máje	бу́де ма́ти, бу́де ма́ть, ма́тиме búde máty, búde mátʹ, mátyme
第一人称复数 ми	ма́єм, ма́ємо májem, májemo	бу́демо ма́ти, бу́демо ма́ть, ма́тимемо, ма́тимем búdemo máty, búdemo mátʹ, mátymemo, mátymem
第二人称复数 ви	ма́єте májete	бу́дете ма́ти, бу́дете ма́ть, ма́тимете búdete máty, búdete mátʹ, mátymete
第三人称复数 вони	ма́ють májutʹ	бу́дуть ма́ти, бу́дуть ма́ть, ма́тимуть búdutʹ máty, búdutʹ mátʹ, mátymutʹ
命令式	单数	复数
第一人称	—	ма́ймо májmo
第二人称	май maj	ма́йте májte
过去时	单数	复数 ми / ви / вони
阳性 я / ти / він	мав mav	ма́ли mály
阴性 я / ти / вона	ма́ла mála
中性 воно	ма́ло málo

参考资料

• мати in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
• мати in Horox (slovozmina)
• мати in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)

延伸阅读

• Hrinchenko, Borys, editor (1924), “мати”, Словарь української мови [Dictionary of the Ukrainian Language] (俄语), 卷1: А – Н, Berlin: Ukrainske Slowo, 页945